середу, 25 січня 2023 р.

#ВклонімосяГероямКрут

 Бродівська центральна міська бібліотека.   

Краєзнавчо-історичний екскурс "Уродженці Львівщини - Герої Крут" присвячений Дню пам'яті Героїв Крут.

Бій під Крутами є одним із найвідоміших прикладів героїчної боротьби за українську державність, що надихав не одне покоління українських патріотів.
Пам'ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої - це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Крутянці посідають особливе місце - вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу.

 👉Розповідь про учасників бою під Крутами, що народилися на території сучасної Львівської області.

    Серед молодих героїв були і вихідці із Львівщини. Унаслідок різних життєвих обставин вони опинились у Києві і в час небезпеки зі зброєю в руках обороняли українську столицю.

    В 1914 р., в ході Першої світової війни, Галичина кілька разів була окупована російською армією. Встановлена росіянами окупаційна влада одразу почала проводити русифікацію та масштабні репресії проти українських патріотів. Багато молодих галичан були депортовані на схід. 
Коли над новоствореною Українською державою нависла більшовицька загроза, саме галичани стали ініціаторами створення добровільного військового формування – Студентського куреня січових стрільців. Перша сотня куреня 28 січня 1918 р. поїхала на станцію Крути, друга сотня залишилась в Києві і згодом взяла участь у вуличних боях за столицю.
  • Одним з учасників бою під Крутами в складі Студентського куреня, був Володимир Бліхарський. Він народився в Жовкві. Перебравшись до Києва, Бліхарський став учнем 8-го класу 2-ї української гімназії. Він був одним з тих, кому пощастило повернутися з бою живим. 
  • Вцілів в бою під Крутами і Юліан Гіба, що був родом із Стрия. Він також був учнем 8-го класу. На жаль, доля цього крутянця виявилась сумною. Він загинув вже в 1919 р. в бою з більшовиками в складі українського кінного полку. 
  • В селі Кожичі на Яворівщині народився учасник бою під Крутами, учень 8-го класу гімназії Роман Король. Він також залишився живим, але його подальша доля невідома.
  • На жаль, не усі вихідці з Львівщини повернулись з поля бою. Загинув в бою уродженець села Рудки на Самбірщині Онишкевичякий вчився у 6-му класі гімназії. 
  • В селі Колтів на Золочівщині народилися вояк Студентського куреня Петро Шкода і його товариш Степан. В бою вони отримали поранення, але змогли дістатись до оселі місцевого жителя, де заховались в стодолі. Червоноармійці обнишпорили всі кутки, але не змогли знайти хлопців. Після цього товариші повернулись до рідного села.
  • Справді героїчний вчинок здійснив учень 7-го класу Григорій Пипський, який був родом з села Нижанковичі на Старосамбірщині. Він був одним з тих, хто потрапив в полон, і перед стратою почав співати український гімн, який всі підхопили.
  • Галицько-Буковинський курінь січових стрільців був організований в Києві в листопаді 1917 р. з українців – колишніх вояків австрійської армії, що були захоплені в полон і відправлені на схід. В переважній більшості це були галичани. На відміну від вояків Студентського куреня, вони вже мали певний військовий досвід, тому билися не шкодуючи себе, подаючи приклад молодшим, і майже всі полягли.
  • Серед полеглих були січові стрільці з Львівщини – Євген Мельник, Василь Семець та Іван Кушнір. Євген Мельник походив з села Воля Якубова на Дрогобиччині і був двоюрідним братом провідника ОУН Андрія Мельника. Василь Семець народився в селі Шум’яч на Турківщині. З самої юності він цікавився політикою, був провідником драгомановського гуртка в Самборі, проводив просвітницьку роботу в селах Львівщини. В 1914 р. навіть поїхав до Києва, щоб взяти участь в організації шевченківської масової студентської демонстрації. Став членом київської організації Української Партії Соціалістів-Революціонерів, створював партійні організації на Київщині та Поділлі. Іван Кушнір, уродженець села Купновичі на Самбірщині, член Пласту. Йому було тільки 17 років. Його двоюрідному брату Михайлу Кушніру пощастило повернутись живим. Пізніше він написав спогади про своїх товаришів.
  •  29 січня 1918 року біля станції Крути пліч-о-пліч за свою державу бились і уродженці Наддніпрянщини, і Галичини.

         

















                                             Іван Кушнір