Консультація для свідків домашнього насильства: як діяти
В житті може трапитись ситуація, коли ви мимоволі можете стати свідком, насильства. Важливо розуміти, куди можна звернутись у таких випадках, як правильно діяти, що робити до приїзду поліції. Що робити у тому випадку, коли ви підозрюєте, що домашнє насильство відбувається у ваших сусідів або ж ви самі стали свідком насильства у вашій родині? Якщо ви часто чуєте у сусідів дитячий плач, крики, погрози та звуки боротьби — це може свідчити про те, що там відбувається домашнє насильство. Спробуйте зайти до сусідів. Якщо ваші підозри підтвердились обов’язково викликайте поліцію за номером 102. Якщо у квартирі є діти і ви знаєте, що вони систематично є свідками домашнього насильства між батьками та психологічно страждають від цього, або й самі зазнають насильства, тоді в такій ситуації крім правоохоронних органів, потрібно повідомити службу у справах дітей або зателефонувати за номером Національної дитячої гарячої лінії 0 800 500 225 або ж за номером Національної гарячої лінії з протидії домашньому насильству 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарного телефону) або короткий номер 116 123 ( безкоштовно з усіх мобільних операторів). Якщо ви член родини, тоді також телефонуєте й повідомляєте про факт домашнього насильства. Порадьте постраждалій особі звернутися за допомогою до фахівців, щоб притягнути кривдника до відповідальності. Вчинення домашнього насильства є адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність. Проте, коли домашнє насильство вчиняється впродовж тривалого часу та має систематичний характер, в такому випадку кривдника можна притягнути до кримінальної відповідальності. Для цього, державою гарантовано право постраждалим від домашнього насильства на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо потерпілій потрібно розлучитись, подати на аліменти, звернутись щодо обмежувального припису, стягнення матеріальної і моральної шкоди, представництва інтересів як потерпілої у кримінальній справі порадьте їй зателефонувати до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 щоб отримати юридичну консультацію з цього приводу або ж самостійно звернутись до точок доступу до безоплатної правової допомоги. Якщо потерпіла вирішує звернутись до бюро правової допомоги з уже чіткою позицією(наприклад, розлучення чи винесення обмежувального припису), спершу їй необхідно зібрати перелік документів, які засвідчують її приналежність до категорії потерпілої від домашнього насильства. Для цього їй необхідно надати: паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) такої особи та/або її представника, опікуна, піклувальника; Та на вибір один з документів, який засвідчує, що людина дійсно постраждала від домашнього насильства. Це може бути: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з домашнім насильством; талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, виданий органами Національної поліції України; протокол про вчинення адміністративного правопорушення пов’язаного з домашнім насильством, насильством за ознакою статі; постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством або насильством за ознакою статі; копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника; рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника; копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника; копія акта отримання усної заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення або копія акта з’ясування обставин вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення; направлення центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрів соціально-психологічної допомоги, інших служб підтримки постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; довідки, надані закладом чи установою про звернення постраждалої особи та отримання послуг у зв’язку із вчиненням стосовно неї домашнього насильства. Після отримання документів центр правової допомоги призначає потерпілій адвоката, який захищатиме її інтереси в судовому порядку.
Консультацію підготувала^
завідувач сектору «Бродівське бюро правової допомоги» Буського місцевого центру з надання БВПД – Материцька Любов Андріївна.
